Бог приймає і любить особу такою, якою вона є, незалежно від рівня її моральної досконалості. Розумним кроком для кожної людини є, не зволікаючи, дати відповідь серця щодо діалогу любові зі своїм Творцем: кожен особисто має відгукнутися на Господнє запрошення до спілкування і навчитися бути у постійному діалозі зі своїм небесним Батьком. Чесноти і святість приходять із часом, вони набуваються поступово, як учень у школі поступово здобуває знання (ніхто не вимагатиме від першокласника вмінь і навичок, які посідає відмінник-випусник школи). Подібно із моральним вдосконаленням: коли людина єднається з Богом, відповідаючи “так” на Його запрошення до єднання, коли вона є щирою і відкритою у своєму спілкуванні із Творцем, то Господь своєю ласкою і Провидінням поступово доведе її неповторною дорогою до набуття необхідних чеснот і небесної радості. Однак важливо пам’ятати: стосунок із Всевишнім має характеризуватися відкритістю, щирістю і відсутністю лукавства.