іспит сумління
Зв'язок між повсякденним і вічним.
Щастя любити
Як би це не звучало парадоксально, але найкращий вияв любові до себе полягає саме у любові до Бога і до ближнього. Природа людини є створена таким чином, що без автентичної любові Бога і ближнього вона не може бути щасливою. Відсутність любові Бога чи ближнього утворює у душі особи духовну пустку, своєрідну пустелю. Оцей духовний вакуум є надзвичайно руйнівним для особи, природа якої є створеною для любові. Візьміть до уваги, що не вистарчить “вимести хату”, висповідавши гріхи. Слід дійсно почати заповнювати своє серце, свій життєвий простір любов’ю. Любити не абстрактно, а практично: хтось/Хтось має відчути реально, що є постійно люблений Вами. Так Ви спізнаєте багато радості і щастя у своєму житті вже тут, на землі.
Пам’ятаймо, що найкоротший шлях до особистого щастя та до обіцяного Богом блаженства - це шлях пасхального переходу від стану егоїзму до стану любові: Бога й іншої людини у Бозі.
